Жалоба в LDI как улика в уголовном деле

01.09.2026 Андрей Билицкий, украинский адвокат

Іноді провадження у сфері захисту персональних даних несподівано виходить далеко за межі GDPR і набуває значення для кримінального процесу. Саме така ситуація виникла після звернення однієї з учасниць низки сімейних та кримінально-правових конфліктів до Landesbeauftragte für Datenschutz und Informationsfreiheit Nordrhein-Westfalen (LDI NRW).

Своїм листом LDI повідомив адвоката Андрія Білицького про скаргу заявниці із Вупперталя. За викладом наглядового органу, заявниця стверджує, що на платформі anwalt.de опубліковані статті, які містять відомості про сімейні та кримінальні провадження, хронологію подій, приватну комунікацію та окремі фрагменти чатів.

Незважаючи на анонімізацію, вона вважає себе ідентифікованою за сукупністю обставин: ім’ям, першою літерою прізвища, згадуванням інших учасників та міста Вупперталь.

LDI запропонував адвокату повідомити, чи відповідає викладене дійсності, та назвати правову підставу обробки персональних даних відповідно до ст. 6 Abs. 1 DSGVO. Однак одразу виникла принципова процесуальна проблема: у листі не зазначено, про які саме публікації йдеться.

На момент отримання листа у профілі адвоката було близько 65 юридичних статей, присвячених різним правовим проблемам. Тому листом до LDI було направлено проміжну відповідь із проханням конкретизувати предмет перевірки: назвати статті, посилання, спірні фрагменти та персональні дані, а також надати скаргу або ті її частини, на яких ґрунтується перевірка. Одночасно було запитано додатковий строк - один тиждень після отримання такої конкретизації.

Це має не формальне, а суттєве значення. Правову підставу обробки неможливо визначити абстрактно одразу для 65 різних публікацій. Для кожної статті необхідно оцінювати її зміст, контекст, джерело інформації, ступінь анонімізації, можливість ідентифікації стороннім читачем, суспільний інтерес та співвідношення між свободою висловлювання і правом на захист персональних даних.

Наразі відповідь LDI очікується.

За змістом листа можна припустити, що скарга стосується приблизно десяти публікацій: про подвійне стягнення аліментів, визнання українських судових рішень у Німеччині, поліцейські протоколи у справах про домашнє насильство, фальсифікацію доказів, роль «домашнього психолога», діяльність Jugendamt та особливості правосуддя в одному з міст долини Вуппера.

І саме тут виникає юридичний парадокс.

Ці статті не є художніми творами з вигаданими персонажами. Вони побудовані на реальних юридичних ситуаціях і практичному досвіді надання правничої допомоги. Водночас імена, прізвища та інші прямі ідентифікатори учасників приховуються, скорочуються або замінюються нейтральними позначеннями.

Що відбувається, якщо конкретна особа сама звертається до державного органу і фактично заявляє: «у цих публікаціях йдеться про мене»?

Зрозуміло, сама така заява не є визнанням у вчиненні кримінального правопорушення. Не можна юридично ототожнювати твердження «я впізнала себе у статті» із твердженням «я вчинила всі описані у ній дії». Але її процесуальне значення може бути значно ширшим.

Якщо заявниця вказує конкретні публікації та пояснює, чому викладені в них події стосуються саме її, вона тим самим самостійно пов’язує себе з певним фактичним комплексом: конкретними подіями, судовими процесами, листуванням, іншими учасниками та часовою послідовністю.

Якщо окремі обставини цього самого комплексу вже є предметом раніше поданих заяв про кримінальні правопорушення, така самоідентифікація потенційно може стати непрямою доказовою обставиною або Ermittlungsansatz - приводом для додаткової перевірки прокуратурою.

Ще цікавіше питання третіх осіб. Якщо заявниця пояснює свою ідентифікованість через дії, імена, професійні чи процесуальні ролі інших учасників, її скарга може непрямо підтвердити зв’язок між особами, які в самих статтях були анонімізовані. Для кримінального провадження важливим може стати не лише зміст публікації, а й те, хто і з яких причин офіційно визнав себе учасником описаного комплексу подій.

Є й контрольний аргумент. У профілі адвоката існують інші статті, де також використовуються імена та перша літера прізвища учасників, однак скарг щодо них не надходило. Це демонструє ключову різницю: суб’єктивне впізнавання себе особою, яка знає фактичний контекст, і об’єктивна можливість ідентифікації звичайним читачем - не одне й те саме.

Саме це тепер має оцінити LDI.

Після отримання від LDI переліку конкретних публікацій і позиції заявниці відповідні матеріали можуть бути передані прокуратурі як доповнення до раніше поданих Strafanzeigen. Водночас остаточну оцінку їх доказового значення, достовірності та зв’язку з можливими кримінальними правопорушеннями здійснюватиме виключно орган кримінального розслідування.

Так виникає незвична процесуальна конструкція: скарга, подана для захисту своїх персональних даних, сама може породити офіційний документ, який матиме доказове значення для розслідування кримінального правопорушення проти себе самої.

Іноді Datenschutzrecht і Strafprozessrecht зустрічаються саме там, де цього найменше очікують. І це вже окремий юридичний феномен сучасного права.

Читайте также:

1. 1.      Липень 2026: важливi зміни для українців у Німеччині.  Журнал «Партнёр», № 7 / / 2026. Автор: А. Билицкий
2. 2.      Экспертная группа по защите прав украинцев в Германии. Журнал «Партнёр», № 7 / / 2026. Автор: А. Билицкий
3. §24 в Германии после других стран ЕС: прецеденты в судах. Журнал «Партнёр», № 6 / 2026. Автор: А. Билицкий
4. Риски работы через ФОП для украинцев в Германии. Журнал «Партнёр», № 5 / 2026. Автор А. Билицкий
5. Декларирование в Германии доходов, полученных за её пределами. Журнал «Партнёр», № 4 / 2026. Автор А. Билицкий
6. Особенности правосудия одного города реки Вуппер. Журнал «Партнёр», № 3 / 2026. Автор А. Билицкий
7. Домашний психолог: между терапией и вмешательством. Журнал «Партнёр», № 2 / 2026. Автор А. Билицкий
8. Jugendamt: и не друг, и не враг, а – так… Журнал «Партнёр», № 1 / 2026. Автор А. Билицкий
9. Роль домашнего психолога в семейных делах Украины и ФРГ. Журнал «Партнёр», № 12 / 2025. Автор А. Билицкий
10. Обжалование протоколов полиции в делах о домашнем насилии. Журнал «Партнёр», № 11 / 2025. Автор А. Билицкий
11. Признание в ФРГ решений украинских судов по семейным делам. Журнал «Партнёр», № 10 / 2025. Автор А. Билицкий
12. Признание в ФРГ решений украинского суда о задолженности. Журнал «Партнёр», № 9 / 2025. Автор А. Билицкий
13. Проблема двойного взыскания алиментов. Журнал «Партнёр», № 8 / 2025. Автор А. Билицкий
14. 14.  Часто задаваемые вопросы беженцев из Украины. Обзорная информация на сайте журнала «Партнёр»